ПРАВОСЛАВ’Я НА ВОЛИНІ: ІСТОРІЯ В ДАТАХ

Протоієрей Віталій СОБКО

X–XI

992

Заснування рівноапостольним князем Володимиром Великим єпископської кафедри у Володимирі-Волинському та будівництво собору Успіння Пресвятої Богородиці. Перший єпископ – Стефан І.

1086

Упокоївся в Бозі святий Ярополк Із’яславович, князь Володимир-Волинський.

1094

Упокоївся в Бозі святитель Стефан, єпископ Володимир-Волинський.

XII–XIII

Заснування князями Чарторийськими собору Возвиження Хреста Господнього в с. Старий Чарторийськ Маневицького р-ну (з ХVII до першої половини ХІХ ст. перебував у складі католицького домініканського монастиря, в часи колективізації був перетворений на зерносховище, а на сьогодні тимчасово перебуває у складі чоловічого монастиря Російської Православної Церкви (РПЦ).

Згадка про розвиток на Волинській землі трьох єпархій: Володимир-Волинської (992 р.), Перемишльської (1120 р.), Галицька (1157 р.) і Луцької (1288), яка за припущенням була заснована молодшим братом Данила Романовича, волинським князем Васильком Романовичем.

1156

Упокоївся в Бозі преподобний Ніфонт, ігумен Зимненський (єпископ Новгородський, закінчив життя в Києво-Печерській Лаврі).

1170

Упокоївся в Бозі блаженний Мстислав Володимирович (Мономахович).

1174

Упокоївся в Бозі святий Андрій Боголюбський, князь Пересопницький.

1122

Упокоївся в Бозі святитель Амфілохій, єпископ Володимир-Волинський.

1142

Упокоївся в Бозі преподобний Никола Святоша, князь Луцький і Чернігівський.

XIV

Затвердження князем Любартом окремою грамотою прав луцьких єпископів, будівництво в Луцьку замку й кафедрального собору св. Іоана Богослова.

1326

Упокоївся в Бозі святитель Петро, митрополит Київський і всієї Русі (ігумен Ратнівський).

XV

1483

Упокоївся в Бозі преподобний Федір, князь Острозький.

XVI

1550

Упокоїлася в Бозі свята діва Юліанія, княжна Ольшанська.

XVII

Розвиток Православ’я після Унії - заснування нових монастирів, шкіл, друкарень для видання церковно-полемічної літератури.

1617

Заснування Луцького Чеснохресного православного братства Єлизаветою Гулевичівною, князями Гулевичами-Воютинськими, Юрієм Пузиною, Богданом та Данилом Братковськими.

1642

Заснування козацьким старшиною Філоном Яловецьким чоловічого монастиря Стрітення Господнього в с. Михнівка Камінь-Каширського р-ну (після загибелі засновника був захоплений католиками, а на сьогодні тимчасово перебуває у складі РПЦ як жіночий монастир).

1651

Упокоївся в Бозі преподобний Іов, ігумен Почаївський.

1678

Упокоївся в Бозі преподобномученик Макарій, архімандрит Овруцький.

XVIII

1712-1795

У Волинській єпархії не було православних єпископів.

1731

Упокоївся в Бозі святий Інокентій, єпископ Іркутський (родом з Волині).

1795

Відновлення єпархії у складі РПЦ, поставлення першого після уніатського періоду єпископа Варлаама (Шишацького) з кафедрою в Острозі (хоча іменувався Житомирським).

1796

14 травня. Відкриття Волинської Духовної Семінарії (ВДС) в Преображенському Острозькому монастирі (пізніше ВДС декілька разів змінювала своє місцеперебування і в період Першої та Другої світових війн була закрита).

XIX

1840

1 жовтня. Заснування острозького вікаріатства (вікарії мешкають спочатку в Почаївській Лаврі, потім у Дермані, а з 1873 р. в Кременці, де на той час знаходилась семінарія).

1891

8 липня. Засновання другого, Володимир-Волинського вікаріатства (вікарій мешкає у Житомирі. У часи Другої світової війни вікаріатства перестали існувати).

XX

На початку століття православним Волині належить близько 2000 храмів, каплиць та молитовних будинків, близько 1500 парафіяльних шкіл і понад 100 бібліотек при церквах. В 50-60-их рр не зареєстровано жодної православної громади, не збудовано ні одного типового храму, невикористання за призначенням близько 200 колишніх культових будівель релігійних громад, знятих із реєстрації.

1924

13 листопада. Оскільки згідно з Ризьким трактатом у відновленій Польщі опинилась вся західна Волинь, Волинська єпархія томосом Вселенського патріарха Григорія VII входить нововизнану автокефальною Польську Православну Церкву (керуючий єпархією - митрополит Діонісій (Валединський).

1925

Волинська єпархія налічує 760 парафій, має Володимир-Волинського Кременецького та Острозького вікарних єпископів. Православне населення в основному складається з українців.

1932

10 квітня. У Варшаві для Луцька висвячено єпископа-вікарія Полікарпа (Сікорського), який звершує Богослужіння в кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку.

1941

Початок церковного розколу.

18 серпня. Собор єпископів у Почаєві вирішив вважати Волинь канонічно-залежною від духовного центру РПЦ з поверненням Волині автономного управління (митрополит Діонісій не визнає рішення Собору, а єпископи не звертають увагу на пояснення митр. Діонісія, заявивши, що в зв'язку із занепадом Польщі, перестала існувати і Варшавська автокефалія).

24 грудня. Митрополит Діонісій призначає єпископа Полікарпа адміністратором Автокефальної Православної Церкви.

1944

Еміграція митрополита Полікарпа.

1945

Волинська єпархія називається Волинсько-Рівненською з архієрейською кафедрою в Луцькому Свято-Троїцькому соборі. Перший архієрей РПЦ на Волині після війни – єпископ Пітірім (Свірідов). Початок функціонування семінарії.

1964

Осінь. Закриття та руйнування десятків храмів, припинення діяльністі монастирів. Закриття Волинської духовної семінарії.

1987

У Волинській обл. діють 177 релігійних громад РПЦ.

1988

В органи влади надійшло 159 заяв про реєстрацію православних об’єднань, на особистому прийомі в апараті уповноваженого Ради у справах релігій при Раді Міністрів УРСР в області побували 2143 особи зі 169 населених пунктів. Зареєстровано 12 православних об’єднань. Діє 192 православних об’єднання (67% усієї релігійної мережі Волині).

Несанкціоноване використання дзвонів під час пасхальних свят у кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку (було заборонене на початку 60-х р.).

20 травня. Реєстрація першої за повоєнний час православної громади в с. Рудники Маневицького р-ну.

20 липня. Вперше за період існування радянської влади відзначається Церквою разом із дежравними органами релігійний ювілей – 1000-ліття Християнства на Русі. В урочистостях, які проводять в облдрамтеатрі беруть участь 450 священнослужителів Волинсько-Рівненської єпархії РПЦ, вперше на концерті лунають духовні піснеспіви церковних ходів.

1989

Зареєстровано 74 православні парафії. Вперше за повоєнний час дано дозвіл на будівництво православного храму (с. Черче Камінь-Каширського р-ну). Відновлення руху за автокефалію Української Православної Церкви. Утворення в Луцьку одного з перших в Україні об’єднань Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

1990

10 травня. Відкриття в Луцьку духовного училища. реєстрація в Луцьку першої громади УАПЦ й передача їй храму Воздвиження Хреста Господнього.

19 травня. Призначення єпископа Миколая (Гроха) керуючим Рівненсько-Луцької єпархії УАПЦ.

2 серпня. Патріарх Московський Алексій ІІ здійснює візит до Луцька, служить у кафедральному соборі Святої Трійці, закликає до активної протидії УАПЦ та висловлює думку, що українське національне відродження «несе загрозу» цілісності української нації.

27 серпня. Передача РПЦ комплексу будівель колишнього Святогорського Свято-Успенського православного монастиря в с. Зимне Володимир-Волинського р-ну.

Осінь. Відновлення діяльності Луцького братства святого апостола Андрія Первозваного.

22 жовтня. Відновлення діяльності Волинської духовної семінарії на базі духовного училища.

25 жовтня. Український екзархат РПЦ називається Українською Православною Церквою - УПЦ (УПЦ МП) (надалі, враховуючи, що вона не є незалежною, автокефальною Церквою, а була і є складовою частиною РПЦ, – замість УПЦ чи УПЦ МП ми переважно вживаємо терміни «Російська Православна Церква», «РПЦ», «МП».)

9–10 листопада. Візит до Луцька предстоятеля УАПЦ Патріарха Мстислава (Скрипника).

28 грудня. Реєстрація другої громади УАПЦ на Волині – Різва Христового у Володимирі-Волинському.

Волинська єпархія РПЦ складає 16 благочинницьких округів, 431 парафію, 274 священики і 12 дияконів. Посилення процесу поділу православних віруючих на прихильників УАПЦ та РПЦ. Перші міжправославні конфлікти. Початок розвитку монастирів. Масова реєстрація в області православних об’єднань РПЦ та передача їй колишніх культових будівель. Зареєстровано 102 об’єднання РПЦ, віруючими за допомогою місцевих органів влади споруджується 52 нових храми.

1991

1 квітня. Вихід першого числа періодичного видання УАПЦ "На варті", заснованого Луцьким братством св. ап. Андрія Первозваного.

3 червня. Візит предстоятеля УПЦ МП митрополита Філарета (Денисенка), його служіння в Свято-Троїцькому соборі в Берестечку та критична оцінка процесу відродження УАПЦ та конфліктів за храми та майно між православними.

29 червня – 1 липня. Другий візит до Луцька глави УАПЦ Патріарха Мстислава, його позитивна оцінка міжправославної ситуації на Волині.

9 жовтня. Вихід першого номера вісника Волинської єпархії РПЦ «Дзвони Волині».

Перший конфлікт за майно та храм між віруючими РПЦ та УАПЦ, який призвів до зіткнень між ними та не знайшов свого розв’язання правовим шляхом органами влади (с. Маяки (Сирники) Луцького р-ну). Зареєстровано 12 громад УАПЦ, 8 з яких одночасно ведуть будівництво нових храмів, і 47 громад РПЦ. 95 громад РПЦ будують нові храми. всього в РПЦ є 415 громад, в УАПЦ – 14.

1992

25–26 червня. Єпископ Луцький і Володимир-Волинський УАПЦ Миколай та єпископ Волинсько-Луцький РПЦ Варфоломій не погоджуються з утворенням Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП) шляхом об’єнання УАПЦ та УПЦ МП на Всеукраїнському православному Соборі.

25 липня. У Луцьку проходить віче, на якому проголошено, що згідно зі статутом УПЦ КП все майно УПЦ МП і УАПЦ належить УПЦ КП, що єпископів Миколая та Варфоломія за зраду Церкві звільнено зі займаних посад, що новим єпископом Луцьким і Володимир-Волинським призначено єпископа Спиридона (Бабського), що в Свято-Троїцькому соборі обрано нову парафіяльну раду Київського Патріархату.

27 липня. Передача РПЦ колишньої резиденції православних єпископів – Свято-Успенського собору у Володимирі-Волинському та будівлі колишнього монастиря бернардинів у Луцьку.

10-12 серпня. Передача кафедрального собору Святої Трійці в Луцьку, будинків єпархії і семінарії УПЦ КП.

13 листопада. Зареєстровано ВДС УПЦ КП.

Осінь. Після численних скарг духовенства, семінаристів та вірян звільнено із посади керуючого Луцько-Волинською єпархією УПЦ КП єпископа Спиридона і призначено тимчасово керуючим архієпископа Володимир (Романюка), а після його хвороби - єпископа Серафима (Верзуна).

Тривають конфлікти та зіткнення між вірянами КП і МП майже по всій області. Зареєстровано 41 громаду УПЦ КП. 23 з них - перейшли з РПЦ (29 громад зареєструвала РПЦ), споруджено 25 храмів, 95 – ще будуються.

1993

13 лютого. Делегація Всесвітньої ради Церков і Конференції європейських церков на чолі з митрополитом Паризьким Єремією, екзархом Константинопольського Патріарха у Франції, Іспанії і Португалії, досліджує в Луцьку причини міжправославного конфлікту і робить висновок, що факти порушення декларації прав людини і насилля над православними мали місце.

26 березня. Зареєстровано статут Луцько-Волинської єпархії УПЦ КП.

5 березня. Єпархіальному управлінню та духовному училищу РПЦ передано в Луцьку колишній парафіяльний будинок і будівлю колишнього монастиря домініканів.

Травень. Міжправославний конфлікт на Волині досліджують у Луцьку митрополит Василій та єпископ Всеволод з УПЦ Константинопольського Патріархату в США та Канаді і рекомендують дотримуватися державних і церковних законів.

10 червня. Найбільш впливове духовенство УПЦ КП і УПЦ МП оприлюднюють спільне звернення до ієрархів обох Православних Церков, в якому просять об’єднатися задля утворення єдиної помісної УПЦ з Патріархом у Києві.

8 серпня. Майновий конфлікт між вірянам УАПЦ та УПЦ КП за Хрестовоздвиженський храм у Луцьку, раптове його захоплення прибулим на Волинь єпископом Феоктистом (Пересадою) та групою вірян УАПЦ.

27 вересня. Служіння на престольному святі Хрестовоздвиженського храму в Луцьку новообраного Патріарха УАПЦ Димитрія (Яреми).

21 листопада. На першу Службу Божу новопризначеного керуючого єпархією УПЦ КП митрополита Іоана (Боднарчука) в кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку приходить близько 3500 вірних УПЦ КП та УАПЦ.

У близько 50 населених пунктах тривають міжправославні конфлікти та суперечки за храми й майно, подекуди з сутичками. Зареєстровано 46 громад УПЦ КП. 36 з них - перейшли з РПЦ (15 громад зареєстровано РПЦ), споруджено 18 храмів, 94 – ще будуються.

1994

23 січня. Прихильники позаштатного архієпископа УПЦ КП Спиридона силоміць відбирають в громади УАПЦ Хрестовоздвиженський храм у Луцьку. Після кількаденних сутичок між вірянами парафіяльні збори громади вирішили повернути храм УПЦ КП.

10 лютого. Хмельницький обласний суд зобов’язує Волинську облдержавдміністрацію повернути Свято-Троїцький собор у Луцьку та комплекс будівель навколо нього. Судове рішення не виконується через активні протести ієрархії та вірян УПЦ КП та загрозу масових заворушень.

21 лютого. Зареєстровано Хрествоздвиженську громаду КП та передано їй храм і майно.

7–8 березня. Візит до Луцька Патріарха Київського і всієї України-Руси Володимира (Романюка) та його заступника митроплита Філарета (Денисенка). Ієрархи служать у кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку, зустрічаються з луцькою громадськістю та ведуть переговори з представниками влади щодо ситуації навколо нього.

18 березня. Волинське духовне училище РПЦ одержує статус духовної семінарії.

9 листопада. В автокатастрофі гине митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Іоан (Боднарчук), відомий церковний діяч, один із організаторів відродження УАПЦ.

Покращення міжкофесійної ситуації. Один випадок захоплення храму. Зареєстровано 8 громад УПЦ КП (РПЦ – 18). 13 православних громад змінили юрисдикцію. Споруджено 5 храмів Київського Патріархату (МП – 16), 93 – ще будуються.

1995

4 січня. Призначено керуючим Луцько-Волинської єпархії УПЦ КП архієпископа (з червня - митрополита) Якова (Панчука), одного з співзасновників КП.

16 березня. Керуючі єпархіями УПЦ КП та РПЦ архієпископи Яків та Ніфонт у присутності голови облради Бориса Клімчука підписують два Звернення – до Священних Синодів та єпископату Церков, до православних волинян, в яких закликають до примирення, припинення церковного розколу та скликання Всеукраїнського Православного Собору за участю представників Вселенського Патріархату, який би мав розглянути питання про об’єднання православних українців, обрати Патріарха та звернутися до Православних Церков світу з проханням про визнання помісності.

22 липня. Багатолюдне віче в Луцьку, приурочене трагічним подіям, що відбулися 18 липня в Києві під час похорону Патріарха Володимира (Романюка).

18–19 серпня. Візит митрополита Філарета, в часі якого він відвідує Волинську духовну семінарію, очолює Божественну Літургію в кафедральному соборі Святої Трійці та зустрічається з громадськістю.

25 жовтня. Віче біля кафедрального собору Святої Трійці в Луцьку за результатами Помісного Собору Київського Патріархату, який відбувся 20–21 жовтня й обрав Патріархом митрополита Філарета.

Здебільшого припинилося застосування сили в міжправославних суперечках за храми та майно, однак в багатьох населених пунктах ситуація залишилася досить напружена. Зареєстровано статути 8 громад Київського Патріархату (РПЦ – 10), освячено 14 новозбудованих храмів (РПЦ – 20), 18 – ще споруджуються (РПЦ – 55). 15 громад РПЦ перейшли до Київського Патріархату, а 3 громади Української Церкви повернулися до РПЦ. ВДС закінчили 50 семінаристів і вихованок регентського класу.

(Далі буде)

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. orthvoldiocese.lutsk.ua/volua/volua.
2. Бортніков В. І., Надольський Й. Е., Денисюк В. Т. та ін. Волинь на зламі століть: історія краю (1989-2000 рр.).– Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001.– 694 с.: 420 іл.